URC 2026: голова Комітету Сергій Бабак презентував Каталог практичних потреб української вищої освіти та науки
Урядовий Каталог практичних потреб українських вищих навчальних закладів та наукових установ презентовано під час URC 2026. Інструмент, створений Комітетом з питань освіти, науки та інновацій, надає міжнародним партнерам структурований перелік 1 319 конкретних потреб на загальну суму близько 72,6 млн євро, ґрунтуючись на даних анкетування 160 закладів. Перевага каталогу — можливість обирати найбільш ефективні форми підтримки: від модернізації обладнання до доступу до інфраструктури чи фінансування спільних проєктів, що має забезпечити збереження та розвиток наукового потенціалу України під час війни та після її завершення. Керівник Комітету Сергій Бабак підкреслив необхідність невідкладного розвитку науки як частини стійкості країни та її майбутнього відбудови.
Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розробив та презентував міжнародним партнерам Каталог практичних потреб українських закладів вищої освіти та наукових установ. Презентація інструменту відбулася під час Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у межах сайд-івенту «Наука для відновлення України».
Каталог створено як практичний інструмент для іноземних урядів, міжнародних організацій, донорських фондів, університетів і наукових центрів, які готові підтримати українську освіту та науку. Замість загальних запитів партнери тепер бачать чітко структурований перелік актуальних потреб і можуть швидко знайти напрям, у якому їхня допомога буде найбільш ефективною та продуктивною.
1,3 тисячі конкретних потреб на 72,6 мільйона євро
Основою каталогу стали дані всеукраїнського анкетування, проведеного серед самих українських університетів та наукових установ, що гарантує максимальну актуальність інформації.
Масштаб збору: до каталогу увійшли запити від 160 закладів вищої освіти та наукових установ.
Кількість запитів: сформовано 1 319 конкретних потреб.
Загальний бюджет: орієнтовна вартість забезпечення всіх запитів становить 72,6 млн євро.
Найбільший запит стосується аналітичного та лабораторного обладнання, цифрової інфраструктури, навчального і симуляційного обладнання, систем підготовки та аналізу зразків, а також медичного й біомедичного обладнання.
Саме ці ресурси дозволяють науковим колективам продовжувати дослідження в інтересах оборонних технологій, енергетики, медицини, агросектору та екологічної безпеки. Наявність технічної бази допомагає утримувати молодих учених в Україні, брати участь у європейських дослідницьких консорціумах і започатковувати нові проєкти.
Каталог побудовано на демократичному підході: міжнародні партнери можуть самостійно зважити свої можливості та обрати найефективніший для них спосіб підтримки. Це може бути модернізація окремої лабораторії, закупівля техніки, надання доступу до власної дослідницької інфраструктури або фінансування спільного наукового проєкту.
Під час панельної дискусії «Збереження української науки під час війни» голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак наголосив, що розвиток науки не можна відкладати на післявоєнний період. У війні на виснаження втрата інтелектуального капіталу й знань є такою ж загрозою для майбутнього країни, як і руйнування інфраструктури.
«Сьогодні українська наука є частиною нашої стійкості, а після перемоги вона стане фундаментом для відновлення держави, її конкурентоспроможності та європейського майбутнього… Збереження цього потенціалу дозволить Україні відбудувати країну швидше, дешевше та без критичної залежності від зовнішньої допомоги», - зауважив Сергій Бабак.
