Національний тиждень безбар’єрності: у Музеї війни обговорили безбар’єрність у культурному просторі
У рамках Національного тижня безбар’єрності у Музеї війни відбулася зустріч за участі представників центральних органів влади, культурної сфери, громадського сектору та бізнесу з метою обговорення формування безбар’єрного середовища та нової культури взаємодії, де пріоритетом є людина та її гідність. Учасники підкреслили, що безбар’єрність — це не лише фізичний доступ, а й рівні можливості, інклюзивна комунікація, подолання стереотипів та атмосфера взаємоповаги, а культура розглядається як ключова складова формування сучасної людяноцентричної держави. Також обговорювали практичні кейси впровадження інклюзивних практик у культурних інституціях, важливість простої мови, сенсорної доступності та створення доступного культурного простору навіть під час війни та відновлення країни. Заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку Анастасія Бондар наголосила на широкому розумінні безбар’єрності як норми суспільства та на потребі переходу від розмов про доступність до реального включення, зазначивши системну інтеграцію принципів безбар’єрності у стратегічні документи й програми Міністерства, зокрема в рамках Національної стратегії до 2030 року та проєктів «Інформація без бар’єрів» і «Культура без бар’єрів».
У межах Національного тижня безбар’єрності Міністерство культури України долучилося до тематичної зустрічі «Безбар’єрність у культурному просторі», яка відбулася у Музеї війни.
Переглянути фото
Подія об’єднала представників центральних органів виконавчої влади, культурної сфери, громадського сектору та бізнесу задля обговорення формування безбар’єрного середовища й нової культури взаємодії, у центрі якої — людина, її гідність, право бути почутою, зрозумілою та включеною у суспільне життя.
Присутні обговорили роль культури у формуванні сучасної людиноцентричної держави, а також значення безбар’єрності як одного з ключових принципів суспільного розвитку. Йшлося про те, що безбар’єрність сьогодні — це не лише про фізичну доступність простору, а й про рівні можливості, інклюзивну комунікацію, подолання стереотипів та створення атмосфери взаємоповаги.
Окрему увагу під час дискусії приділили значенню безбар’єрності у культурному середовищі, викликам, які досі залишаються непомітними для суспільства, а також тому, як мова, комунікація та сервіс впливають на відчуття включеності людини у суспільне життя. Також присутні поділилися практичними кейсами впровадження інклюзивних практик у культурних інституціях, обговорили важливість простої мови, сенсорної доступності та створення доступного культурного простору в умовах війни та відновлення країни.
Заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар наголосила на ролі культури у формуванні безбар’єрного суспільства.
«Політика безбар’єрності сьогодні є значно ширшим поняттям, ніж лише створення фізично доступного простору. Насамперед це про зміну суспільного мислення та формування культури рівних можливостей. Ми все більше усвідомлюємо, що бар’єром може бути як простір, так і сама комунікація. Наше головне завдання — перейти від розмов про доступність до реального включення», — зазначила Анастасія Бондар.
Вона також підкреслила, що Міністерство культури України системно інтегрує принципи безбар’єрності та недискримінації у стратегічні документи й програми, посилює увагу до репрезентації різних соціальних груп у культурних проєктах, а також впроваджує підходи до гендерно чутливої та інклюзивної комунікації.
В межах заходу відбулася панельна дискусія під час якої йшлося про те, що безбар’єрність допомагає долати стереотипи, адже вона виходить із принципу: різноманітність — це норма.
За словами начальниці Відділу політики безбар’єрності Лесі Хемраєвої, коли держава, інституції та суспільство враховують потреби різних людей — людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок, людей старшого віку, батьків із дітьми — поступово руйнуються упередження щодо того, хто може бути активним учасником всіх процесів.
Крім того, учасники дискусії обговорили важливість безбар’єрної мови та роль культури у формуванні суспільних сенсів, моделей поведінки й цінностей. Зокрема йшлося про те, що саме через культуру суспільство вчиться бачити в людині насамперед людину — незалежно від віку, статі, життєвих обставин чи досвіду, а відкритість, повага до різноманіття та інклюзивна комунікація поступово формують нові суспільні стандарти рівності та взаємоповаги.
Нагадаємо, що з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» прийнята Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджений План заходів з її реалізації.
Мінкульт забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власні пріоритетні проєкти «Інформація без бар’єрів» та «Культура без бар’єрів».
