Роль конституційного правосуддя в дотриманні балансу між інтересами національної безпеки та захистом прав і свобод людини є надзвичайно важливою – Голова ВС Станіслав Кравченко

Сьогодні, через 30 років, ми змушені одночасно захищати незалежність і територіальну цілісність держави та зберігати демократичні засади, на яких вона побудована, залишатися вірними принципам верховенства права, поваги до людської гідності й справедливості. Саме тому особливо актуально забезпечити належний баланс між інтересами національної безпеки та захистом прав і свобод людини. І роль конституційного правосуддя в цьому процесі є надзвичайно важливою.

На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, вітаючи учасників конституційного форуму «Конституційний Суд України: забезпечення верховенства конституції та захисту конституційних прав в умовах глобальних викликів», проведеного з нагоди 30-ї річниці з дня створення Конституційного Суду України.

Станіслав Кравченко зазначив, що професійний діалог між суддями Верховного Суду і Конституційного Суду України стає дедалі глибшим і змістовнішим. Обидва суди об’єднує спільна мета – утвердження верховенства права, захист прав людини та зміцнення довіри суспільства до правосуддя.

Для ВС конституційні принципи – орієнтир у здійсненні правосуддя, забезпеченні єдності судової практики та захисті прав людини в конкретних справах. Водночас КСУ, здійснюючи конституційний контроль та офіційне тлумачення Конституції, відіграє визначальну роль у забезпеченні верховенства Основного Закону України. І саме через застосування конституційних принципів під час вирішення конкретних справ конституційні гарантії набувають практичного втілення, забезпечуючи реальний захист прав людини.

Перед Україною стоять масштабні завдання з повоєнного відновлення, зміцнення демократичних інституцій та подальшої європейської інтеграції. «Досвід, здобутий Конституційним Судом України за 30 років, його інституційна спроможність і відданість конституційним цінностям матимуть важливе значення для пошуку відповідей на ці виклики та подальшого розвитку України як демократичної правової держави», – переконаний Станіслав Кравченко.

Під час урочистого відкриття конституційного форуму в. о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив: «30-річний шлях розвитку конституційної юстиції в Україні ознаменував формування та утвердження інституційних засад конституційного контролю, напрацювання юридичних позицій, накопичення професійного досвіду, реагування на масштабні трансформації держави і суспільства». До того ж за цей час вироблено ключові юридичні позиції, а до тексту Основного Закону України внесено певні принципові зміни. Ідеться і про закріплення європейської ідентичності України, і про скасування смертної кари, і про забезпечення статусу української мови, і загалом про захист прав людини, у тому числі прав військовослужбовців, в умовах повномасштабної війни.

Представник Президента України в Конституційному Суді України Сергій Дембовський висловив переконання, що вагомим досягненням української конституційної юстиції є збагачення національної правової системи людиноорієнтованими юридичними підходами і позиціями, що безпосередньо впливає на утвердження європейського вибору України. Визначальним етапом стало запровадження інституту конституційної скарги як унікального складника механізму захисту прав людини в Україні, зауважив він. Цей важливий крок спрямував діяльність Конституційного Суду України в бік фундаментального дослідження конституційних прав людини.

Від імені Ради Європи Голова Офісу РЄ в Україні Валентіна Фалько привітала учасників заходу з річницею і зазначила, що сьогодні, коли Україна захищає власне демократичне майбутнє в умовах російської агресії, саме суди виконують надзвичайно важливу функцію. У часи криз і війн конституційні інституції перевіряються на стійкість. «Ми бачимо, що Конституційний Суд України й надалі виконує свої повноваження за надзвичайних умов і розв'язує складні конституційні питання в часи війни», – сказала Валентіна Фалько. Вона також зупинилася на рішеннях, які відзначають найважливіший внесок КСУ в розвиток конституційного правосуддя в Україні. Вони стосуються української державності, суверенітету, національної ідентичності, конституційного статусу української мови, територіальної цілісності України, засудження тоталітарних режимів, подолання радянського спадку, забезпечення рівності перед судом, виконання рішень ЄСПЛ і багатьох інших фундаментальних питань.

Багаторічну плідну співпрацю Конституційного Суду України з Федеральним конституційним судом Німеччини в контексті необхідності захисту основоположних прав у конституційному просторі Європи відзначила керівник проєктів в Україні і Вʼєтнамі Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) Ангела Шмайнк. На її думку, конституційні засади є невіддільним чинником для забезпечення верховенства права і функціонування демократичного суспільства, а захист людської гідності і основоположних прав людини демонструє стійкість демократичних інституцій загалом.

Заступник Міністра юстиції України Людмила Кравченко у вітальній промові акцентувала, що за ці роки Конституційний Суд України став рушійною силою до становлення України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Сформовані Судом юридичні позиції сприяли формуванню конституційно-правової доктрини, визначенню змісту конституційних гарантій і розвитку правових орієнтирів для органів публічної влади та громадянського суспільства. Нині ж конституційні засади – це фундамент у боротьбі українського народу за право жити у вільній правовій державі.

Як зауважив президент Національної академії правових наук України Володимир Журавель, становлення та розвиток Конституційного Суду України нерозривно пов'язані з історією української правничої науки. Забезпечення конституційних прав і свобод людини в умовах воєнного стану, збереження засад конституційного ладу, пошук правових механізмів повоєнного відновлення України, утвердження європейських цінностей – усьому цьому, за словами Володимира Журавля, сприятиме подальша співпраця КСУ та НАПрН України.

На завершення вітальної частини заходу директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Олександр Скрипнюк зазначив, що складність конституційно-правових питань, які постають перед КСУ, потребує не лише глибокого знання законодавства, а й фундаментального наукового осмислення конституційних принципів, цінностей, правових категорій та закономірностей розвитку держави і права. Саме тому важливе місце в забезпеченні діяльності Суду належить Науково-консультативній раді, яка стала інституційною формою взаємодії конституційної юстиції та національної юридичної науки.