Овочі — щодня. Фрукти та ягоди — регулярно. Риба — двічі на тиждень. Бобові — щонайменше тричі. А картопля має чергуватися із зерновими та бобовими стравами.
Шкільне меню — це не випадковий перелік страв і не питання того, що сьогодні вирішили приготувати на кухні. За ним стоять конкретні норми: які групи продуктів мають отримувати діти, як часто вони повинні з'являтися в раціоні та якою має бути порція залежно від віку.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Цього разу дивимося безпосередньо в тарілку школяра та розбираємося, що означає різноманітне і збалансоване меню на практиці.
Не одна «правильна» страва, а різноманітний раціон. Одна тарілка не може показати, наскільки збалансовано харчується дитина. Саме тому меню планують у циклі: готові страви у примірному чотиритижневому сезонному меню чергуються відповідно до встановлених норм споживання основних груп харчових продуктів.
Для закладів загальної середньої освіти у разі п'ятиденного перебування постанова Кабінету Міністрів України № 305 окремо визначає норми для сніданку, обіду та вечері. Вони передбачають не тільки перелік продуктів, а й частоту їх включення та масу порцій для дітей 6–11, 11–14 та 14–18 років.
Овочі — щодня. Овочі мають бути різноманітними та сезонними. Свіжі, заморожені або квашені — але картопля до цієї групи не належить.
Для сніданку, обіду та вечері за п'ятиденного перебування передбачено загалом 15 порцій овочів на тиждень — по одній щодня під час кожного з цих прийомів їжі. Для дітей 6–11 років маса порції становить 100 г, а для школярів 11–14 та 14–18 років — 120 г.
Отже, овочі на тарілці школяра — не просто додаток до основної страви, а системна частина раціону.
Фрукти та ягоди — теж частина щоденного меню. Свіжі або заморожені фрукти та ягоди передбачаються щодня на сніданок або вечерю, а також на обід. За п'ятиденного перебування це 10 порцій на тиждень, по 100 г незалежно від шкільної вікової групи.
А ось сік — це не щоденна заміна фруктам. Постанова передбачає його двічі на тиждень під час сніданку, обіду або вечері — по 200 мл. Йдеться про соки без додавання цукрів та підсолоджувачів.
Каші, зернові та бобові — щодня, бобові — щонайменше тричі на тиждень. Злакові, зернові та бобові мають чергуватися зі стравами з картоплі. Перевага надається кашам та макаронним виробам із вищим вмістом харчових волокон.
Окремий орієнтир — бобові повинні пропонуватися принаймні три рази на тиждень. Для п'ятиденного перебування загалом передбачено 15 порцій злакових, зернових та бобових на сніданки, обіди й вечері.
А картопля не повинна ставати універсальним гарніром на кожен день: встановлено принцип чергування — одна страва з картоплі на чотири-п'ять страв із злакових, зернових або бобових.
Риба — двічі на тиждень. Різні сорти морської риби передбачені два рази на тиждень під час сніданку, обіду або вечері.
І тут уже добре видно, чому вік дитини має значення. Маса порції риби становить:
60 г — для дітей 6–11 років;
90 г — для дітей 11–14 років;
120 г — для дітей 14–18 років.
Тобто одна й та сама страва не означає однакову порцію для першокласника і старшокласника.
М'ясні страви також мають свою частоту. Для п'ятиденного перебування птиця передбачена шість разів на тиждень у межах сніданків, обідів та вечерь: п'ять порцій — під час сніданку або вечері та одна — під час обіду.
Свинина, телятина або яловичина — три рази на тиждень під час обіду. При цьому йдеться про нежирні частини туші — менш як 15 г жиру на 100 г м'яса.
Яйця — три рази на тиждень. Для школярів усіх трьох вікових груп одна порція — одне яйце, а включати яйця до сніданку, обіду або вечері передбачено три рази на тиждень. Вони мають бути приготовлені до повної готовності.
Обід має свою «частку» добового раціону. Збалансованість — це не тільки набір продуктів. Важливо й те, скільки енергії дитина отримує з кожним прийомом їжі.
Якщо дитина споживає обід, його калорійність має становити 30–35% добової енергетичної потреби.
Орієнтовна енергетична цінність обіду становить:
6–11 років — 630–735 ккал;
11–14 років — 720–840 ккал;
14–18 років — 810–945 ккал.
Ці цифри добре показують: харчування школяра змінюється разом із його віком та потребами організму.
Менше цукру — це теж частина норми. У харчових продуктах, які використовуються для приготування готових страв, вміст цукрів обмежується на рівні не більше 10 г на 100 г/мл продукту. А під час приготування страв та виробів кількість доданих цукрів не повинна перевищувати 5 г на 100 г/мл готової страви або виробу.
Це ще один приклад того, що шкільне харчування — це не лише питання «що дати дитині», а й у якому складі та співвідношенні.
Збалансоване шкільне меню — це не одна «корисна» страва. Це система: овочі та фрукти → злакові та бобові → риба і м'ясо → яйця → правильне чергування → порції відповідно до віку.
А головне — різноманітність має бути не випадковою. Якщо сьогодні дитині не дали рибу або м’ясну страву певного виду, це ще не означає порушення норм. Правильніше оцінювати весь тижневий цикл харчування: як чергуються продукти і чи дотримана встановлена частота.
Для різних режимів харчування встановлені різні норми. Наприклад, коли йдеться про сніданок, обід і вечерю при п’ятиденному перебуванні, передбачено вже 15 порцій овочів і 10 порцій фруктів та ягід на тиждень, а бобові мають пропонуватися щонайменше тричі на тиждень.
Тому не варто механічно переносити цифри з одного режиму харчування на інший.
Тому, оцінюючи меню у школі, варто дивитися не лише на те, що сьогодні лежить на тарілці, а на весь раціон: які продукти отримують діти, як часто вони чергуються та чи відповідають установленим нормам.
Держпродспоживслужба продовжує інформаційну кампанію «Шкільне харчування: безпека щодня». У наступному матеріалі розповімо, чому порція школяра залежить від віку та чим відрізняються потреби першокласника і старшокласника.
Детальніше на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням.
https://dpss.gov.ua/news/shkilne-kharchuvannia-shcho-i-iak-chasto-maie-buty-v-meniu-shkoliara