У Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбулася експертна дискусія про підвищення ефективності роботи державних установ та організацій, які забезпечують публічне благо у сферах культури, охорони здоров’я та вищої освіти. До обговорення долучилася Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Учасники зосередилися на пошуку рішень, які допоможуть розширити автономію публічних інституцій, посилити їхню управлінську спроможність та підвищити відповідальність перед суспільством.
«Сильні публічні інституції — це основа якісних культурних, освітніх і медичних послуг. Україна напрацьовує варіанти ефективних моделей управління, які дозволять установам більше можливостей для розвитку», — наголосила Тетяна Бережна.
Вона також зазначила, що Мінкульт зараз вивчає підходи до впровадження нових моделей управління публічними інституціями та аналізує, наскільки вони ефективні для сфери культури.
У дискусії взяли участь голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, голова Наглядової ради НаУКМА Геннадій Зубко, генеральна директорка Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» Олеся Островська-Люта, пані посол України у США у 2021–2025 роках Оксана Маркарова, голова правління Благодійного фонду «Повір у себе» Ірина Іванчик, радник Міністра освіти і науки України Ігор Цепенда, співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк, голова Національної служби здоров’я України у 2018 році Олег Петренко, президент НаУКМА Сергій Квіт та інші експерти. Модерував зустріч керівник Центру Liberal Arts and Sciences НаУКМА Михайло Винницький.
Учасники обговорення приділили окрему увагу розширенню самоврядності публічних інституцій, впровадженню сучасних механізмів корпоративного управління через наглядові ради та посиленню фінансової й управлінської автономії установ. Експерти також наголосили на важливості уніфікації юридичної термінології та адаптації українського законодавства до сучасних європейських і північноамериканських практик.
Спікери навели приклади реформ у США, Канаді, Польщі та Естонії, а також проаналізували український досвід трансформації системи охорони здоров’я та автономізації закладів вищої освіти.
За підсумками зустрічі експерти домовилися продовжити координацію зусиль для підготовки законодавчих змін, які допоможуть українським публічним інституціям працювати ефективніше та відповідати сучасним суспільним викликам.