Заступниця Міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар зустрілась із радником з питань комунікації та інформації Представництва ЮНЕСКО в Україні Андреа Кайролою.
Сторони обговорили питання захисту журналістів в умовах війни, цифровізації культурної спадщини та використання штучного інтелекту у сфері культури й державного управління.
Анастасія Бондар наголосила, що повномасштабна війна продемонструвала критичну важливість цифровізації культурної спадщини та документальної пам’яті України.
В цьому контексті учасники зустрічі приділили увагу цифровізації архівних документів і бібліотек. Анастасія Бондар підкреслила, що цей напрям залишається одним із найменш цифровізованих, попри значний обсяг роботи, який уже здійснюють українські установи, що зберігають культурні цінності.
Йшлося також про питання безпеки журналістів та підтримки медійників, які працюють в умовах повномасштабної війни. Зокрема, йшлося про документування кібер-атак на журналістів, роботу платформ моніторингу порушень свободи слова та взаємодію з правоохоронними органами щодо фіксації таких випадків. За даними Інституту масової інформації, станом на 5 травня 2026 року у російському полоні перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників та один журналіст, який долучився до Сил оборони України. Загалом від початку повномасштабного вторгнення росії Україна втратила 131 журналіста.
Окремо сторони обговорили необхідність посилення психологічної підтримки журналістів і медійників, які працюють із травматичним контентом, висвітлюють воєнні злочини та працюють у зонах підвищеної небезпеки.
Представники ЮНЕСКО відзначили системну роботу України у сфері цифрової трансформації та підтвердили готовність до подальшої співпраці. Зокрема, Андреа Кайрола повідомив про роботу ЮНЕСКО над програмами розвитку цифрових компетентностей та AI-грамотності для державних службовців, а також про міжнародні ініціативи у сфері регулювання цифрових платформ і використання штучного інтелекту.
Крім того, учасники зустрічі порушили тему впливу війни на об’єкти культурної спадщини, зокрема нові типи загроз, які наразі не враховані міжнародними конвенціями. Йшлося про пошкодження історичних будівель внаслідок вибухових хвиль, перебоїв у роботі енергетичної інфраструктури, а також руйнування систем водо- та теплопостачання, що негативно впливає на збереження музейних колекцій та архівних фондів.
Представники ЮНЕСКО наголосили на важливості документування таких викликів для формування сучасних міжнародних підходів до захисту культурної спадщини та безпеки журналістів в умовах воєнних конфліктів.