В Україні набув чинності закон про наставництво, а в липні мають з’явитися нормативно-правові акти від уряду щодо цієї альтернативної форми підтримки дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Водночас триває активна робота в напрямку збільшення кількості наставників, і хоча зараз їх поки недостатньо, вже майже щодня в Україні створюються пари «наставник-дитина».
Про це розповіла член фракції «Слуга Народу», голова підкомітету у справах сім’ї та дітей парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Тетяна Скрипка.
«Закон про наставництво є базовим і закладає основи нормативно-правової регуляції цієї альтернативної форми підтримки дітей. Це важливо саме для тих дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. У липні мають з’явитися нормативно-правові акти від Кабінету Міністрів, а зараз Мінсоцполітики готує для громадського обговорення проєкт постанови, згідно з якою буде розписано весь механізм підготовки в наставники та як працюватиме організація наставництва. Найближчим часом ми ознайомимося з цим документом і долучимося до його обговорення», - зазначила політикиня.
За її словами, в Україні кількість наставників постійно зростає, однак поки їх недостатньо.
«Уже під час розробки цього проєкту закону та його проходження у Верховній Раді кількість наставників зросла в рази. У 2025 році 103 дитини-сироти та дитини, позбавлені батьківського піклування, отримали наставника. У 2024 році таких дітей було лише 46. Тобто кількість діючих пар зросла більш ніж удвічі. Так само зростає і кількість людей, які готові стати наставниками: якщо у 2024 році підготовку пройшли 85 кандидатів, то у 2025 році – вже 227. Це означає, що наставництво поступово стає реальною системою підтримки дітей. Я вважаю, що потрібне ширше інформування громадян щодо можливості стати наставником», - наголосила народна депутатка.
Вона додала, що за підтримки Міністерства соціальної політики, Координаційного центру розвитку сімейних форм виховання, а також інших представників центральних органів виконавчої влади ведеться активна робота з роз’яснення особливостей дії закону про наставництво.
«Ми їздимо по регіонах і на рівні обласних адміністрацій проводимо круглі столи, на яких обговорюємо імплементацію цього закону на місцях. Збираємо громадський сектор, який, власне, і надає підтримку у розвитку наставництва. Бачимо, що до обговорення досить активно долучаються як представники органів місцевого самоврядування, так і громадяни, які розуміють, що наставництво буде давати і вже дає дуже гарні результати, передовсім для дітей», - підкреслила парламентарій.
Вона нагадала, що наставництво – це не послуга, не заміна сімейного виховання, а альтернативна форма підтримки дітей підліткового віку, які цього потребують. У законі йдеться про дітей віком від 10 років, яким необхідна допомога в забезпеченні повноцінної соціалізації, отриманні знань і навичок, щоб успішно підготуватися до дорослого життя.