Під час Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» Міністерство культури України представило перші інсайти дослідження інструментів залучення читачів книжок в Україні. Результати дослідження будуть доступні в середині червня.
Під час дискусії експерти книжкового ринку, дослідники та представники культурного сектору обговорили, як залучити до читання більше українців та які інструменти для цього працюють найефективніше.
Переглянути фото
У події взяли участь: Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна, заступниця Міністра культури України Богдана Лаюк, співзасновниця Фонду «Повір у себе», членкиня наглядової ради Києво-Могилянської Академії, сенаторка УКУ Ірина Іванчик, книжкова аналітикиня та аудиторка, засновниця проєкту аналітики книжкового ринку України IndieBook Data Інна Білоножко та соціологиня компанії Gradus Владлена Балдинюк.
Дослідження присвячене тому, скільки читають українці, і насамперед причинам, які спонукають або, навпаки, заважають людям звертатися до книжок. Його метою стало вивчення читацької поведінки та пошук практичних інструментів для залучення нових аудиторій.
«Читання — це інвестиція в людський капітал, бо через книжки ми формуємо критичне мислення, уяву, культуру діалогу та власну систему смислів. Розвиток читання є одним із пріоритетів державної культурної політики», — зазначила Тетяна Бережна.
Дослідники виокремили три основні групи аудиторії: систематичних читачів із сформованою звичкою, ситуативних читачів, чия залученість залежить від обставин, та стійких нечитачів. Водночас після 2022 року читацька аудиторія в Україні помітно зросла, а українськомовна книжка суттєво посилила свої позиції на ринку. Однак читання досі залишається регулярною практикою лише для частини дорослого населення.
«Люди, які регулярно читають довгі тексти та художню літературу, краще розуміють причинно-наслідкові зв’язки, більш критично сприймають інформацію та є менш вразливими до пропаганди», — сказала заступниця Міністра культури Богдана Лаюк.
Головним висновком дослідження стало те, що ключовою перепоною для читання є не вартість книжок, а відсутність сформованої читацької звички та середовища, у якому книжка є природною частиною повсякденного життя. Водночас цифрові платформи можуть виступати як конкурентами книжці, так і інструментом популяризації читання.
Дослідження також показало, що український книжковий ринок поки не повністю задовольняє попит у низці сегментів. Зокрема, читачі відзначають нестачу якісних аудіокнижок, електронних видань, літератури категорії Young Adult та професійного нонфікшну. Водночас експерти наголошують: будь-яке читання є кращим, ніж його відсутність.
Серед найефективніших інструментів залучення нових читачів дослідники назвали книжкові фестивалі, літературні події та регіональні культурні заходи. Особливо успішними є формати, у яких книжка стає частиною ширшого дозвілля та соціальної взаємодії, а не є єдиною метою відвідування заходу.
Окрему увагу дослідники приділили так званим «новим читачам» — людям, які нещодавно повернулися до читання або сформували цю звичку вперше. Виявилося, що важливу роль у цьому процесі відіграють особисте оточення, рекомендації друзів, інформаційне середовище та зміна життєвих обставин. Після повернення до читання такі люди часто демонструють високу активність і можуть прочитати близько десяти книжок уже протягом першого року.
Під час дискусії учасники наголосили, що результати дослідження стануть основою для подальших рішень у сфері державної політики читання. Міністерство культури України планує продовжити публічне обговорення результатів та провести серію окремих заходів, присвячених практичним інструментам залучення нових читачів.
Нагадаємо, Мінкульт ініціював дослідження читання в Україні, щоб визначити, які з інструментів промоції найбільш ефективні. Його результати стануть опорою і для впровадження державної політики розвитку читання, і для всіх учасників сфери.
Дослідження втілюється у партнерстві з Фондом «Повір у себе» та виконується за позабюджетні кошти. Виконували — компанія Gradus під кураторством книжкової аналітикині Інни Білоножко.
На першому етапі проводили глибинні інтерв’ю з українцями, віком 18–60 років, які нещодавно перейшли від низької або відсутньої читацької активності до регулярного читання. А також з експертами, що представляють увесь ланцюжок книжкової екосистеми – від авторів і видавців до дистриб’юторів, бібліотекарів, організаторів подій, медіа та культурних менеджерів.
Другим етапом стане кількісне дослідження, яке охопить усі регіони країни й складе портрет сучасного читача. У планах — провести його до кінця 2026 року.