153-тя Асамблея Міжпарламентського союзу: українська делегація посилила міжнародну підтримку України та домоглася важливих рішень

У центрі роботи українських парламентарів були посилення міжнародної підтримки України, протидія російській агресії, захист цивільного населення, забезпечення відповідальності росії за міжнародні злочини, глобальна продовольча безпека та розвиток міжпарламентської співпраці.

За підсумками Асамблеї українській делегації вдалося домогтися затвердження ініційованої Україною теми резолюції щодо захисту цивільного населення та цивільної інфраструктури, включення українських поправок до міжнародних документів, розширення представництва України в органах МПС та ухвалення заяви про невизнання незаконних російських виборів на тимчасово окупованих територіях України, Молдови та Грузії.

Під час 153-ї Асамблеї Міжпарламентського союзу Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко провів низку зустрічей із представниками парламентів держав Європи, Африки, Азії та Латинської Америки.

Одним із головних питань переговорів стала безпекова ситуація в Україні, зокрема посилення російських атак на цивільне населення, енергетичну, аграрну та транспортну інфраструктуру. Водночас значну увагу приділили розвитку економічної, освітньої та технологічної співпраці, активізації міжпарламентських контактів і підтримці українських ініціатив на міжнародних майданчиках.

Під час зустрічі з представниками Об’єднаних Арабських Еміратів Олександр Корнієнко обговорив безпекову ситуацію в Україні, питання морської безпеки, розвиток економічних зв’язків та співпрацю у сфері військових технологій.

Представники ОАЕ наголосили на зацікавленості в тому, щоб економічна взаємодія стала одним із пріоритетів двосторонніх відносин.

Перший віцеспікер поінформував партнерів про наслідки російських ударів по металургійній та аграрній інфраструктурі, зерносховищах і енергетичних мережах, які безпосередньо впливають на роботу українських підприємств та експортні можливості держави.

Він також подякував ОАЕ за гуманітарну допомогу, зокрема підтримку ініціатив Першої леді України, та наголосив на важливості подальшої енергетичної й медичної підтримки напередодні зими.

Окремо сторони обговорили співпрацю у сфері безпеки та військових технологій, можливості використання українського досвіду, посилення вторинних санкцій та розвиток контактів між профільними парламентськими комітетами. Українська сторона висловила готовність сприяти проведенню онлайн-зустрічей і взаємних візитів.

На зустрічі зі Спікером Парламенту Танзанії Муссою Аззаном Зунгу основну увагу приділили розвитку міжпарламентських відносин і практичним напрямам співпраці між двома державами.

Сторони домовилися активізувати роботу парламентських груп дружби, посилювати комунікацію між парламентарями та проводити онлайн-зустрічі.

Важливим напрямом переговорів стала освітня співпраця. Україна висловила готовність ділитися досвідом у сфері професійної та аграрної освіти, залучати українських викладачів і розвивати дистанційні формати навчання.

Також обговорили можливості розширення торгівлі, залучення інвестицій та експорту української аграрної й харчової продукції.

Під час зустрічі з литовськими парламентарями Олександр Корнієнко приділив окрему увагу майбутньому головуванню Литви в Раді Європейського Союзу в першому півріччі 2027 року.

Українська сторона розраховує, що цей період сприятиме подальшому просуванню України до членства в ЄС, зокрема відкриттю всіх переговорних кластерів. Розширення ЄС і підтримка України вже визначені серед пріоритетів майбутнього литовського головування.

Сторони також обговорили захист прав національних меншин, безпекову ситуацію та наслідки російського блокування морських шляхів і українського аграрного експорту.

Перший заступник Голови Верховної Ради України звернувся до литовських колег із проханням підтримати українську термінову резолюцію щодо ескалації російських атак проти цивільного населення та запросив їх долучитися до наступного саміту Кримської платформи.

Окремим напрямом роботи стало поглиблення співпраці з державами Латинської Америки.

Під час зустрічі з представниками Чилі йшлося про безпекову ситуацію в Україні, ескалацію російської агресії, захист цивільного населення та нелегітимність російських «виборів» із залученням тимчасово окупованих територій. Чилійська сторона підтвердила подальшу підтримку України.

Із представниками Уругваю Олександр Корнієнко обговорив розвиток двосторонніх зв’язків, активізацію роботи парламентських груп дружби, співпрацю у сфері цифрової ідентичності та захисту прав корінних народів.

Уругвайська сторона підтвердила підтримку українського термінового пункту порядку денного Асамблеї.

Під час зустрічі з бразильськими парламентарями Перший віцеспікер поінформував про наслідки російських атак на цивільну та критичну інфраструктуру, економічні втрати України, обмеження аграрного експорту та ситуацію на фронті.

Сторони обговорили застосування українських безпілотних технологій, дипломатичні зусилля щодо припинення війни, повернення військовополонених і депортованих дітей.

Олександр Корнієнко наголосив на важливості активнішого залучення країн БРІКС до міжнародного діалогу щодо досягнення справедливого миру. Бразильські парламентарі висловили солідарність з Україною. Також обговорили можливість візиту української парламентської делегації до Сенату Бразилії.

Значну увагу під час Асамблеї приділили розширенню співпраці з державами Африки.

На зустрічі з делегацією Анголи обговорили активізацію міжпарламентських контактів, відкриття посольства Анголи в Києві, розвиток парламентської групи дружби та практичні напрями двосторонньої взаємодії.

Окремими темами стали енергетична співпраця, авіація, оборонні технології, академічні обміни та можливість відновлення навчання ангольських студентів в Україні.

Українська сторона запросила делегацію Анголи долучитися до Кримської платформи в Лондоні.

Із представниками Мозамбіку Олександр Корнієнко продовжив діалог, розпочатий під час попередньої зустрічі в Туреччині. Сторони обговорили безпекову співпрацю, зокрема можливості застосування українських технологій для протидії терористичним угрупованням.

Також ішлося про освітні та професійні зв’язки, враховуючи досвід підготовки Україною фахівців для Мозамбіку та роботу українських викладачів і лікарів у цій країні.

Під час переговорів із представниками парламенту Єгипту основними питаннями стали продовольча безпека, захист морського судноплавства та відновлення стабільного постачання української пшениці.

Сторони також обговорили акредитацію іноземних студентів, забезпечення якості освіти, університетську співпрацю, культурні обміни, розвиток українознавчих студій і кримськотатарську мусульманську спадщину України.

Окрему зустріч Перший заступник Голови Верховної Ради України провів із представниками Панафриканського парламенту.

Головними темами стали глобальна продовольча безпека, захист морського судноплавства та перспективи розвитку міжпарламентської співпраці.

Олександр Корнієнко наголосив, що російські атаки на українську портову інфраструктуру та цивільні судна створюють загрози продовольчій безпеці далеко за межами України, зокрема на Африканському континенті.

Він закликав африканських парламентарів підтримати українські ініціативи щодо захисту портової інфраструктури та безпеки судноплавства в межах МПС, ООН та інших міжнародних організацій.

Представники Панафриканського парламенту висловили солідарність з українським народом і підтвердили підтримку принципів миру та поваги до державного суверенітету. Сторони також обговорили можливість напрацювання дорожньої карти міжпарламентської співпраці.

Із німецькими парламентарями Олександр Корнієнко обговорив посилення російських атак на українську енергетичну та комунальну інфраструктуру.

Паралельно тривали консультації з представниками Великої Британії, Португалії, Еквадору, Бахрейну, Бельгії та Франції.

У межах взаємодії з Task Force українська сторона порушила питання повернення незаконно депортованих росією українських дітей, звільнення незаконно утримуваних цивільних та встановлення долі осіб, пов’язаних із Запорізькою АЕС.

Зокрема, обговорили роботу над переданим українською стороною переліком справ щодо незаконно ув’язнених, викрадених і зниклих безвісти осіб, пов’язаних із Запорізькою АЕС.

Окремо йшлося про незаконно ув’язнених цивільних кримських татар, яких росія переслідує з політичних мотивів. Українська сторона звернулася до Task Force з проханням сприяти роботі над цими справами та висловила готовність надати відповідні списки.

Під час переговорів українська делегація наголошувала на необхідності посилення міжнародного тиску на росію, захисту цивільного населення та переходу від політичних заяв до практичних гуманітарних результатів.

На полях 153-ї Асамблеї Міжпарламентського союзу Олександр Корнієнко провів зустріч із делегацією Демократичної Республіки Конго.

Обговорили активізацію роботи міжпарламентської групи дружби та розширення двостороннього співробітництва, зокрема у безпековій, оборонно-технологічній та освітній сферах.

Окрему увагу приділили питанням глобальної продовольчої безпеки. російські атаки на українські порти та експортну інфраструктуру загрожують стабільному постачанню продовольства, зокрема до країн Африки. Наголосив на важливості спільних зусиль для протидії цим загрозам.

Домовилися підтримувати подальший міжпарламентський діалог і розвивати практичну співпрацю між нашими країнами.

Загалом на полях Асамблеї українська парламентська делегація провела 23 двосторонні зустрічі та консультації. Окрім зазначених держав, відбулися контакти з парламентарями Гани, Гамбії, Угорщини, Австралії, Канади, Південно-Африканської Республіки, Естонії, Туреччини та Демократичної Республіки Конго.

Робота української делегації: міжнародні рішення та захист інтересів України

Поряд із двосторонніми переговорами українська парламентська делегація працювала на основних майданчиках Асамблеї — під час генеральних дебатів, засідань постійних комітетів, тематичних дискусій та виборів до керівних органів МПС.

У роботі Асамблеї взяли участь народні депутати України Олександр Мережко, Леся Василенко, Леся Забуранна, Андрій Герасимов, Іван Крулько, Жан Беленюк, Таміла Ташева, Олександр Санченко, Галина Михайлюк та Олексій Жмеренецький.

Одним із ключових результатів стало затвердження Комітетом МПС з демократії та прав людини ініційованої Україною теми резолюції щодо захисту цивільного населення та цивільної інфраструктури під час війни.

Народну депутатку України Тамілу Ташеву обрано співдоповідачкою з підготовки резолюції разом із представницею Парламенту Бахрейну Халою Файез.

«На Асамблеї в Аруші нам вдалося зібрати справжню міжконтинентальну коаліцію: Уругвай, Норвегія, Велика Британія, Бахрейн і Україна разом запропонували тему резолюції на наступний рік — захист цивільних осіб і цивільної інфраструктури під час війни. Бюро і комітет нашу пропозицію підтримали, і я стала співдоповідачкою разом із колегою Халою Файез з Парламенту Бахрейну», — зазначила Таміла Ташева.

За її словами, російські удари по українській енергетиці, водопостачанню, дата-центрах, школах і лікарнях стануть частиною доказової бази майбутньої резолюції.

«Україна сьогодні не лише просить підтримки в МПС, а й задає порядок денний для всієї організації», — наголосила народна депутатка.

Ще одним напрямом роботи України в МПС залишається підготовка резолюції щодо морської безпеки та захисту критичної інфраструктури.

Народна депутатка України Леся Забуранна взяла участь в експертних слуханнях разом зі співдоповідачем Марваном Аль-Мхейрі, депутатом Парламенту ОАЕ. Вона представила пропозиції щодо протидії тіньовому флоту рф та звернула увагу на глобальні наслідки російської блокади українських портів.

Таким чином, Україна має своїх доповідачів одночасно у двох із чотирьох постійних комітетів Міжпарламентського союзу.

Водночас Леся Забуранна порушила питання виконання попередніх резолюцій МПС, зокрема щодо компенсацій жертвам агресії, повернення полонених, засудження депортації українських дітей та використання голоду як методу ведення війни.

«Україна свої зобов'язання виконує навіть під обстрілами, а росія робить все, щоб зруйнувати підвалини, на яких побудована організація», — зазначила Леся Забуранна.

Вона також наголосила на необхідності посилення санкційного тиску та міжнародної ізоляції росії.

Важливим результатом стало ухвалення українських поправок до резолюції «Інклюзивний соціальний розвиток для всіх: парламентські стратегії сприяння правам і розширенню можливостей осіб з інвалідністю».

Завдяки роботі народної депутатки України Лесі Василенко до документа включено положення щодо створення інклюзивних просторів під час відбудови, захисту прав ветеранів і цивільних осіб з інвалідністю, зокрема депортованих або тимчасово переміщених осіб, особливо дітей, та їхньої інтеграції до ринку праці.

Окремо закріплено положення про компенсації людям, які отримали інвалідність унаслідок війни.

«Правки нашої делегації посилили низку резолюцій Асамблеї. Ми зафіксували, що агресор має платити за завдану шкоду і збитки, в тому числі особам, які набули інвалідність внаслідок війни», — зазначила Леся Василенко.

Під час захисту українських поправок вона також привернула увагу міжнародних партнерів до депортації понад 20 тисяч українських дітей, зростання кількості ветеранів та необхідності створення компенсаційного механізму для жертв агресії.

Українська делегація долучилася й до підготовки термінової резолюції щодо реагування на кліматичні катастрофи, запропонованої польською делегацією.

Україну обрали одним із двох представників групи «Дванадцять плюс» у редакційному комітеті. Народний депутат України Андрій Герасимов домігся включення до документа української поправки щодо шкоди, якої російська агресія завдає природі та довкіллю, а також загроз, пов’язаних з атаками на енергетичну інфраструктуру.

«Ми також наголосили на важливості продовольчої безпеки для всього світу і нагадали про наслідки руйнування Каховської ГЕС», — повідомив Андрій Герасимов.

Окремим політичним результатом стала заява геополітичної групи «Дванадцять плюс» про невизнання незаконних виборів, проведених росією на тимчасово окупованих територіях України, Молдови та Грузії.

Документ підготували за ініціативи української та британської делегацій. Його схвалили всі країни — члени групи, до якої входять держави Європи, Канада та Австралія.

Заява містить заклики до міжнародної ізоляції росії та її парламенту, запровадження санкцій, а також обмеження участі російських парламентарів у роботі МПС.

Крім того, розширено представництво України в органах Міжпарламентського союзу. Народну депутатку України Лесю Василенко обрано до складу Комітету МПС зі сприяння дотриманню міжнародного гуманітарного права.

Українська делегація також взяла участь у низці виборчих процесів. Цієї Асамблеї Президентом Міжпарламентського союзу обрано Спікера Палати представників Австралії Мілтона Діка, а Президентом групи «Дванадцять плюс» — польську сенаторку Габріелу Моравську-Станецьку.

Відповідальність росії та реформа міжнародної системи безпеки

Питання відповідальності росії за злочин агресії, воєнні злочини та завдану Україні шкоду стало одним із центральних у виступах українських парламентарів.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко наголосив на необхідності притягнення до відповідальності тих, хто ухвалює рішення про початок агресивних війн.

«Політики та глави держав, які вчиняють найбільш огидний міжнародний злочин, злочин агресії, мають бути притягнуті до відповідальності. Без такої відповідальності не може бути стримування щодо потенційних агресорів і справжній мир назавжди залишиться ілюзією», — зазначив Олександр Мережко.

Під час панельної дискусії щодо ролі парламентів у забезпеченні дотримання міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини народна депутатка України Галина Михайлюк повідомила, що від початку повномасштабного вторгнення українські правоохоронці задокументували понад 225 тисяч імовірних воєнних злочинів росії.

«Україна співпрацює з Міжнародним кримінальним судом, узгоджує законодавство з Римським статутом і посилює механізми індивідуальної кримінальної відповідальності. Проте щодо росії МКС не може судити за сам злочин агресії. Цю прогалину закриє Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України, який притягне до відповідальності тих, хто ухвалив рішення розпочати війну», — підкреслила Галина Михайлюк.

Вона закликала парламенти підтримати приєднання своїх держав до угоди про Спеціальний трибунал.

Необхідність реформування міжнародної системи безпеки також стала предметом окремих дискусій. Українські парламентарі порушили проблему зловживання правом вето в Раді Безпеки ООН та недостатньої ефективності чинних механізмів реагування на агресію.

Народний депутат України Іван Крулько звернув увагу на суперечність між принципами Статуту ООН та можливістю держави-агресора блокувати рішення Ради Безпеки.

«Ніхто не може бути суддею у власній справі — це фундаментальний принцип права, який має діяти і в Раді Безпеки. Саме тому реформа ООН повинна стосуватися не лише її представництва, а й реальних механізмів обмеження зловживання правом вето та забезпечення відповідальності держав за порушення Статуту», — зазначив Іван Крулько.

Цю тему продовжив народний депутат України Олексій Жмеренецький. Під час дебатів щодо реформи ООН він наголосив на необхідності запобігання агресії до її початку, недопущення блокування роботи Ради Безпеки державою, яка є стороною конфлікту, та посилення ролі Генеральної Асамблеї й інших органів ООН.

«Зрештою ці механізми мають давати результат людям: захищати цивільних, зупиняти агресію і повертати додому депортованих українських дітей. Світ змінився з 1945 року, змінилася війна, тож мусить змінитися і наша система миру», — наголосив Олексій Жмеренецький.

Продовольча та морська безпека

Важливе місце в роботі української делегації посіли питання продовольчої та морської безпеки, пов’язані з наслідками російських атак на українську портову, транспортну та аграрну інфраструктуру.

На полях Асамблеї українська делегація організувала спеціальний захід, присвячений глобальній продовольчій безпеці, за участі представників понад 15 парламентських делегацій.

До обговорення онлайн долучився Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Учасники розглянули наслідки російської блокади українських портів та атак на цивільні судна для міжнародної торгівлі, постачання продовольства й економічної стабільності держав, які залежать від українського аграрного експорту.

Після тематичного заходу відбувся круглий стіл, присвячений шляхам подолання глобальної продовольчої кризи. За його результатами парламенти-партнери звернулися із запитами щодо проведення спільних ініціатив і семінарів для детальнішого висвітлення проблем продовольчої безпеки у своїх парламентах.

Народний депутат України Андрій Герасимов звернув увагу на необхідність активнішої роботи національних парламентів у цьому напрямі.

«Мій головний заклик до колег-парламентарів: донести до своїх парламентів і урядів, наскільки серйозна загроза продовольчій безпеці через блокаду українських портів. Сьогодні світ недооцінює небезпеку, яку ця блокада створює на роки вперед», — зазначив Андрій Герасимов.

Питання морської безпеки також стало предметом обговорення на Форумі молодих парламентарів МПС.

Народний депутат України Олександр Санченко звернув увагу на становище молодих фахівців морської галузі в умовах російської агресії.

«росія атакує українські порти і судна в Чорному морі, і серед тих, хто ризикує найбільше, — молоді люди, які обрали морську професію: курсанти, моряки, працівники портів. Для них морська безпека означає безпеку життя і можливість будувати кар'єру», — наголосив Олександр Санченко.

Він також зазначив, що наслідки блокади українського експорту відчуває молодь далеко за межами України, особливо в країнах, залежних від постачання продовольства.

Розширення співпраці з державами Африки

Окремим напрямом роботи української парламентської делегації стало зміцнення відносин із країнами Африканського континенту. Українські парламентарі обговорювали можливості практичного партнерства в економіці, освіті, науці й технологіях.

Народний депутат України Жан Беленюк під час генеральних дебатів наголосив на важливості розвитку не лише міжпарламентських, а й безпосередніх зв’язків між суспільствами двох континентів.

«Україна прагне зміцнення відносин із країнами Африки — між нашими парламентами, громадами, бізнесом і, що найважливіше, між нашими людьми. Ми маємо досвід, яким можемо поділитися, уроки, які можемо засвоїти одне в одного, та можливості, які можемо спільно реалізувати», — зазначив Жан Беленюк.

Під час зустрічей із міжнародними партнерами він також розповів про українських спортсменів, які загинули внаслідок російської агресії.

Серед конкретних напрямів співпраці з африканськими державами обговорювали торгівлю, інвестиції, аграрну та професійну освіту, академічні обміни, технологічну співпрацю й зміцнення міжпарламентських зв’язків.

За підсумками 153-ї Асамблеї Міжпарламентського союзу українська парламентська делегація домоглася затвердження ініційованої Україною теми резолюції щодо захисту цивільного населення, включення українських поправок до документів МПС, ухвалення заяви про невизнання незаконних російських виборів та розширення представництва України в органах Союзу.

Ці результати разом із проведеними двосторонніми переговорами створюють основу для подальшої роботи із захисту українських громадян, посилення міжнародного тиску на росію та забезпечення відповідальності агресора.