Українські студії: у Львові зібралися україністи з 38 країн світу 8.7.2026 | Ministerstvo kultury ta informpolityky Хто розповідає студентам про Україну у Відні, Куала-Лумпурі, Буенос-Айресі, Прінстоні, Сіднеї та Кейптауні? Як дослідження Голодомору, знання про депортації кримських татар чи наукове осмислення російської пропаганди впливають на рішення урядів і міжнародних судів? І скільки союзників може дати країні одна університетська кафедра? За кожною з цих відповідей стоять конкретні люди — науковці, викладачі, перекладачі, які розвивають українські студії у світі. Вперше за десятиріччя вони збираються в Україні. Міністерство культури України, Український інститут та Український католицький університет започаткували конференцію українських студій «Україна у світі». Вона відбуватиметься щорічно і стане постійною платформою міжнародної академічної співпраці — від спільних досліджень та освітніх програм до нових інституційних партнерств між університетами й дослідницькими центрами. Цьогоріч подія триває у Львові 8–10 липня і об’єднує понад 250 учасників з 38 країн з шести континентів. «Знання про Україну є частиною нашої національної безпеки. Українські студії допомагають світові глибше розуміти нашу історію, культуру і боротьбу за свободу. Для нас велика честь приймати дослідників з 38 країн світу, які професійно досліджують Україну і допомагають утверджувати її як суб’єкта власної історії та повноцінного учасника глобальної інтелектуальної розмови. Цього року ми започатковуємо конференцію «Україна у світі» як щорічну платформу для нової якості українських студій і сильнішої присутності України у світі», — зазначила Тетяна Бережна, Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України. Українські студії впливають одразу в кількох площинах. Дипломатичній: академічне середовище формує уявлення про Україну там, де ухвалюють рішення, — від університетських аудиторій до аналітичних центрів. Безпековій: дослідження війни, пропаганди та імперських наративів дають світові інструменти розрізняти факти й дезінформацію. Практичній: програми викладання української мови, переклади та спільні освітні проєкти щороку розширюють коло людей, для яких Україна — не новинний сюжет, а поле знання. Конференція українських студій стає майданчиком, де ці площини сходяться. «Ми відроджуємо традицію регулярних міжнародних україністичних конференцій в Україні. Конференція «Україна у світі» буде безпрецедентною за географічним охопленням. Ми хочемо, щоб ця подія стала майданчиком, де визначатимуться стратегічні напрями розвитку українських студій у світі — в діалозі між українською і міжнародною академічною спільнотою. Важливо, що подія відбуватиметься в Україні, адже саме так іноземні науковці зможуть зануритися в український контекст, налагодити професійні й міжінституційні зв’язки з українськими колегами», — сказав Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту. В основу цьогорічної конференції лягла ідея новітньої україністики — заснованої на мережуванні, комунікації та усвідомленні багатомовності й розмаїття культури сучасної України. Організатори події — Міністерство культури України, Український інститут та Український католицький університет у співпраці з Глобальною коаліцією українських студій та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», Фундації Множина і міста Львова. «Війна багато в чому змінила сприйняття регіону Центрально-Східної Європи. Однак досі важко сказати, чи призвели ці зміни до структурних трансформацій в академічному середовищі багатьох країн. Я переконаний, що східноєвропейські студії, зокрема й україністика, потребують глибокого структурного оновлення. Кожен центр і осередок україністики покликаний пояснювати Україну світові, заохочувати людей дивитися значно далі за газетні заголовки й глибше занурюватися у складну історію та реальність цих земель, показувати суб’єктність українського народу та наголошувати на глобальному значенні того, що відбувається в нашій частині світу», — зазначив ректор УКУ Тарас Добко. «Поширення знань про Україну сьогодні є стратегічно важливим завданням. Саме українські студії допомагають світові глибше зрозуміти нашу історію, культуру, мову та сучасний досвід, а міжнародна співпраця між дослідниками робить це знання ще сильнішим. Ми прагнемо, щоб конференція “Україна у світі” стала щорічним місцем зустрічі глобальної академічної спільноти, де народжуються нові ідеї, дослідження та партнерства», — зазначила Ольга Осередчук, керівниця Проєктного офісу Глобальної коаліції українських студій. Академічна програма охоплює понад 55 академічних панельних сесій, дослідницькі лабораторії, круглі столи, презентації книжок, дослідницьких центрів, проєктів і фондів, а також дві виставки. «Підтримка розвитку українських студій в Україні та за кордоном є одним із пріоритетних напрямів Фундації Множина. Ми переконані, що дослідження України, її суспільства, історії та політичного розвитку, а також переклад творів українських авторів допоможуть світові краще зрозуміти сучасну українську ідентичність, прагнення українців до свободи та захисту своєї державності в умовах війни. Віримо, що щорічна конференція українських студій сприятиме деколонізації знань про Україну та стане поштовхом для нових актуальних досліджень», — підкреслила Анастасія Безверха, керівниця програми Ідентичність Фундації Множина. Під час урочистого відкриття події учасників конференції привітали Олена Зеленська, Перша леді України, Тетяна Бережна, Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України, Андрій Сибіга, Міністр закордонних справ України, Максим Козицький, начальник Львівської обласної військової адміністрації, Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту, Григорій Баран, директор програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження», Анастасія Безверха, керівниця програми «Ідентичність» Фундації Множина. У публічній розмові «Україна у світі: від емпатії до суб’єктності» взяли участь професор українських студій Кембриджського університету Рорі Фіннін, професорка Києво-Могилянської академії та Варшавського університету Оля Гнатюк і поетка, військовослужбовиця Ярина Чорногуз; модерувала журналістка й телеведуча Мирослава Барчук. Глобальна коаліція українських студій вручила відзнаки за видатні досягнення в україністиці (The Ukrainian Studies Distinguished Award) у п’яти категоріях. Географія учасників конференції Учасники конференції представляють 38 країн: Австралію, Австрію, Аргентину, Болгарію, Бразилію, Велику Британію, Грузію, Данію, Естонію, Ізраїль, Індію, Індонезію, Ірландію, Іспанію, Італію, Канаду, Колумбію, Латвію, Литву, Малайзію, Мексику, Нідерланди, Німеччину, Норвегію, Перу, Південно-Африканську Республіку, Польщу, Словаччину, США, Тайвань, Туреччину, Україну, Фінляндію, Францію, Чехію, Чилі, Швейцарію та Швецію. Напрями академічної програми Виступи учасників поділені за кількома великими напрямами. Розвиток українських студій у світі: регіональні перспективи україністики — Північна Європа та країни Балтії; Африка й Азія; Кавказ, Близький Схід та Латинська Америка — а також досвід окремих університетів і дослідницьких центрів, українські студії як епістемний проєкт та пошук методологій галузі. Кримськотатарські студії та кримський наратив: методології дослідження кримськотатарського минулого, кримський наратив в історії, літературі й культурі, деколоніальні стратегії та бачення деокупованого Криму. Викладання української мови: концепції та програми, навчальні методи й техніки, українська як іноземна та спадкова мова, стратегія присутності української мови у світі, мови та ідентичності. Українська література, мистецтво та переклад: українська література в глобальному контексті, поезія в перекладі, мистецтво й міжкультурний діалог, культура спротиву. Війна і суспільство: наративи воєнного часу, громадянське суспільство в часи війни, психічне здоров’я та психологічна стійкість, зміни в суспільстві та освіті, громадянські екосистеми, молодіжні мережі та європейське майбутнє України. Пам’ять і спадщина: політика пам’яті, культурна спадщина під загрозою, українська сакральна спадщина, міські простори і пам’ять, імперська спадщина, архіви та зовнішня політика. Медіа та пропаганда: інформаційне середовище України на шляху до ЄС, протидія російській пропаганді та дезінформації. Транснаціональні українські мережі: діаспора, церква, громадські ініціативи та адвокація України за кордоном. https://mincult.gov.ua/news/ukrayinski-studiyi-u-lvovi-zibralysya-ukrayinisty-z-38-krayin-svitu