Як зробити українську культуру вибором молоді: на «Тисячовесні» МХП об’єднала досвід реалізації культурних проєктів у спільній дискусії 13.8.2026 | Ministerstvo kultury ta informpolityky Як зробити українську культуру простором, який молодь обирає для себе? Про те, що сьогодні формує культурний вибір нового покоління, як залучати молодих людей до культурних процесів і давати їм більше можливостей не лише споживати, а й створювати український культурний продукт, говорили під час панельної дискусії «Молодь і українська культура: територія взаємного вибору» у межах освітньої програми фінального пітчингу «Тисячовесни». Переглянути фото Панельна дискусія відбулася за підтримки МХП — міжнародної компанії у сфері харчових та агротехнологій. Спікерами панелі стали: Ірина Дімбровська, головна спеціалістка відділу промоції, зв’язків і економічного розвитку Косівської міської ради, експертка у сферах проєктного менеджменту та економічного розвитку громад; Оксана Когут, майстриня та керівниця проєкту «Яворівська іграшка»; Ростислав Семків, кандидат філологічних наук, доцент кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», директор видавництва «Смолоскип», який долучився до розмови онлайн. Модерувала дискусію Ксенія Пантелєєва, керівниця відділу з впровадження національних проєктів Благодійний фонд «МХП-Громаді». Вона наголосила, що в умовах глобальної конкуренції за увагу молоді важливо не обмежувати доступ до світового культурного продукту, а робити українську культуру помітною, сучасною та привабливою для нового покоління. За її словами, особливе значення має поєднання сучасних форматів із багатством української культурної спадщини, а також партнерство держави, бізнесу, культурних інституцій та органів місцевого самоврядування. Вона зазначила, що найкращі результати у сфері культури з’являються тоді, коли різні сектори об’єднують зусилля для підтримки та популяризації українського культурного продукту. Окремо спікерка звернула увагу на необхідність створювати нові формати, здатні зацікавити молодь і зробити культуру частиною її повсякденного життя. «МХП разом із стратегічним партнером Благодійним фондом «МХП-Громаді» реалізуємо культурно-просвітницькі проєкти, які допомагають українській культурі бути видимою в Україні та за її межами. З початку повномасштабного вторгнення ми спрямували на цей напрям 130 млн грн. Найкращі результати з’являються тоді, коли держава, бізнес, культурні інституції та органи місцевого самоврядування об’єднують зусилля», — наголосила модераторка. Під час розмови учасники зосередилися на тому, що сьогодні впливає на вибір молоді на користь української культури, якою має бути мова комунікації з новими поколіннями та як традиційну культуру актуалізувати в сучасних форматах. Окрему увагу приділили ролі культурних інституцій, громад і освітнього середовища у створенні можливостей для молодих митців та культурних менеджерів. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків звернув увагу на зростання інтересу молоді до української класичної літератури. За його словами, сьогодні варто змінити погляд на питання залучення молоді до читання, адже запит на українську класику вже існує. Про це свідчать нові серії класичної літератури у видавництвах, розвиток книжкових клубів, зокрема онлайн, а також активні обговорення українських авторів у соціальних мережах. Молоді читачі дедалі частіше звертаються не лише до популярних жанрів, а й до творів українських класиків. На прикладі Василя Стуса, Ростислав пояснив їхню актуальність: адже поезія автора завжди концентровано подає сенси — і молодь це сприймає. Сьогодні саме рядки Стуса зʼявляються шоперах, футболках та картонках — він автор, перекладач, герой, якого можна наслідувати. Цього року за підтримки компанії МХП та Благодійного фонду «МХП-Громаді» у партнерстві з видавництвом «Смолоскип» і СтусЦентром вийшов друком перший том Повного зібрання творів Василя Стуса — масштабного 15-томного видання. Ростислав Семків також пов’язав цей інтерес із процесом переосмислення українцями власної ідентичності та цінностей, який особливо посилився після Революції Гідності. На його думку, суспільний вибір на користь європейських, гуманістичних і загальнолюдських цінностей сприяв і новому погляду на українську культуру та літературу. «Класика завжди внаслідок реінтерпретації в кожній наступній епосі продовжує транслювати важливі сенси, а може, навіть відкривати якісь нові грані. У цьому першому томі є тексти, які ніколи ще не були надруковані, деякі — розшифровані, і тепер ми пропонуємо їх читачам і читачкам. Тобто класика залишається таким ресурсом, який можна пізнавати. І дуже добре, що молодь усе більше має бажання це робити», — сказав він. Оксана Когут, майстриня та керівниця проєкту «Яворівська іграшка» розповіла про досвід збереження та осучаснення традиції Яворівської іграшки. За її словами, автентичність сьогодні є важливою перевагою традиційного виробу серед масової продукції, адже за кожною такою річчю стоять ручна робота, історія походження та майстер, який зберігає і передає ремесло. Вона наголосила, що Яворівська іграшка є також способом передачі культурної та національної ідентичності. Через характерні форми, кольори та орнаменти діти знайомляться з українською культурою, а традиція стає частиною їхнього особистого досвіду. Окрему увагу спікерка приділила роботі з молодою аудиторією. Традицію, за її словами, важливо представляти сучасною мовою — через майстер-класи, інтерактивні музейні формати, цифрові колекції, 3D-моделі та соціальні мережі. Водночас необхідно зберігати традиційні технології, характерні форми й колористику Яворівської іграшки. Разом з компанією МХП до Дня захисників і захисниць України минулого року біля Державного музею іграшки — відкрили артоб’єкт «Яворівська пташка» — збільшену копію іграшку. «Традиція живе тоді, коли знаходить нові форми, які відповідають технологіям сучасності», — підсумувала спікерка. Ірина Дімбровська, головна спеціалістка відділу промоції, зв’язків і економічного розвитку Косівської міської ради, експертка у сферах проєктного менеджменту та економічного розвитку громад, наголосила. що культурна спадщина має залишатися живою — бути присутньою у повсякденному житті, сучасному дизайні, одязі та інтер’єрах. За її словами, саме так традиційні ремесла стають зрозумілими й цікавими для молоді та туристів. Вона розповіла про досвід Косівського музею, де деякі зали стали сучасними та інтерактивними. Експозиції побудовані так, щоб відвідувач міг самостійно пройти музеєм і зрозуміти представлені матеріали, а також містять елементи адаптації для незрячих людей. Ініціативу з осучасненням залів реалізували за підтримки Благодійного фонду «МХП-Громаді» — що розширило доступ до культури для більшої кількості відвідувачів з України та усього світу. Спікерка підкреслила, що досвід показує: культура, традиції та ремесла можуть бути одночасно сучасними, цікавими й доступними. Важливу роль у цьому відіграє співпраця місцевої влади, музеїв, майстрів, освітніх закладів та молоді. Вона також звернула увагу на необхідність говорити з молодою аудиторією через звичні для неї канали — соціальні мережі, а також працювати над сучасною візуальною присутністю локальної культури й бренду Косова. Також учасники обговорили, як локальна культурна спадщина може ставати основою для сучасних проєктів, розвитку громад і креативного підприємництва, а книжки, традиційні ремесла та інші культурні практики — знаходити нову аудиторію серед молоді. Нагадаємо, «Тисячовесна» відповідає на один із ключових викликів сьогодення — потребу в конкурентному, сучасному та масовому українському культурному продукті. Наразі тривають фінальні пітчинги ініціативи Президента України Володимира Зеленського та найбільшої державної програми підтримки створення сучасного українського культурного продукту «Тисячовесна». Упродовж п’яти днів автори та творчі команди презентують свої проєкти українським і міжнародним експертам. 16 серпня стануть відомі переможці, які отримають державне фінансування для реалізації своїх ідей. Фінальний пітчинг проходить за підтримки НАФТОГАЗ, WORK UA, ZAGORIY FOUNDATION, ДАРНИЦЯ, NOVA UKRAINE, SKYFALL, МХП. Їхня підтримка стала прикладом партнерства держави, бізнесу та громадянського суспільства навколо розвитку української культури. Партнерами події також стали Моршинська, Будмаш, Big Wines та Coffee Lab, які долучилися до реалізації проєкту. https://mincult.gov.ua/news/yak-zrobyty-ukrayinsku-kulturu-vyborom-molodi-na-tysyachovesni-mhp-obyednala-dosvid-realizacziyi-kulturnyh-proyektiv-u-spilnij-dyskusiyi