Міністерство культури України уперше публічно презентувало результати дослідження агенції Research.ua «Культура в Україні» та провело публічну дискусію у просторі «Повір у себе», присвячену інструментам та методам роботи з даними, ролі аналітики й досліджень у сфері культури.
Команда Мінкульту системно розвиває роботу з даними та розглядає їх як один із ключових інструментів для формування ефективної державної політики у сфері культури.
Опитування «Культура в Україні» проведене методом онлайн-інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 2000 респондентів — чоловіків і жінок віком від 18 до 55 років з усіх областей України, за винятком тимчасово окупованих територій Криму, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Параметри вибірки відповідають характеристикам міського населення України за статтю, віком та областю проживання станом до початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Дослідження охопило 8 макрорегіонів України: Північний, Центральний, Північно-Західний, Південно-Західний, Західний, Північно-Східний, Східний та Південний.
Результати дослідження свідчать, що попри повномасштабну війну респонденти залишаються активно залученими до культурного життя. У 2025 році 56% респондентів відвідували культурні заходи щонайменше раз на 2–3 місяці, а 30% — щонайменше раз на місяць. Лише 7% опитаних зазначили, що взагалі не відвідують культурні події. Найпопулярнішими форматами культурного дозвілля залишаються кінотеатри — їх відвідували 66% опитаних. Також високий інтерес зберігається до музичних концертів (42%) і театральних вистав (40%). Основною мотивацією для відвідування культурних заходів респонденти називали потребу відпочити від буденності та розслабитися (62%), надихнутися й отримати задоволення (56%), а також відволіктися від важких новин і подій війни (51%). Дослідження також показало зміни у читацьких практиках. У 2026 році 80% респондентів прочитали щонайменше одну книгу за рік, тоді як у 2022 році цей показник становив 65%.
«Ми в Міністерстві культури України багато працюємо з даними. Рішення, які ми приймаємо — про підтримку, пріоритети, про те, куди йдуть ресурси. Вони відгукнуться через роки і десятиліття. Сьогоднішня зустріч — спроба копнути тему глибше разом», — сказав Перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький.
Він також подякував простору «Повір у себе» за підтримку події.Учасники обговорили роль даних у формуванні сучасної політики та при ухваленні державних рішень у сфері культури. Адже дослідження культурних практик дають змогу як фіксувати тенденції, так і визначати ключові виклики — зокрема питання доступності культури, зміни у споживанні контенту та потреби аудиторій в умовах війни. Модераторкою виступила директорка з комунікацій Міністерства культури України та Тетяни Бережної Надія Потоцька.
Іван Вербицький наголосив, що дослідження культурних практик є частиною системної роботи Міністерства культури України з моніторингу розвитку культурної сфери та реалізації Стратегії розвитку культури до 2030 року. За його словами, такі дослідження допомагають відстежувати зміни у культурному середовищі, аналізувати тенденції та ухвалювати більш обґрунтовані рішення у сфері культурної політики. Він також зазначив, що Міністерство культури України вже використовує результати досліджень під час розробки державних програм, зокрема ініціативи «Тисячовесна», а нове дослідження «Культура в Україні» має стати базовим інструментом для подальшого аналізу культурних практик українців та змін у цій сфері.
Директор дослідницької агенції Research.ua Володимир Кутюк розповів про особливості дослідження. Він також наголосив, що мало хто публічно говорить про необхідність досліджень, зокрема для відслідковування динаміки змін у сфері.Під час обговорення також йшлося про необхідність відкритості та доступності даних у сфері культури.
В.о. директора Українського центру культурних досліджень Олена Іщенко наголосила, що результати досліджень та знеособлені аналітичні дані мають бути доступними для дослідників, громад, культурних інституцій та студентів. За її словами, важливо створити єдину базу досліджень.
Окрему увагу приділили необхідності регулярних моніторингових досліджень, які дозволяють відстежувати динаміку змін у культурній сфері, порівнювати показники між роками та оцінювати ефективність державної політики. Водночас керівниця медіапроєктів Інституту фронтиру Катерина Ботанова наголосила, що культура не може вимірюватися лише цифрами чи статистикою відвідуваності, адже йдеться також про контекст, культурний досвід, набуття сенсів та взаємодію людей із культурою.
Член ГО «Коаліція дієвців культури», викладач Бізнес-школи УКУ Микола Скиба під час дискусії звернув увагу на міжнародний досвід вимірювання культурних процесів та розвитку креативних індустрій. Він наголосив, що Україні важливо враховувати світові практики, адаптуючи їх до власного контексту та викликів повномасштабної війни.
За словами Миколи Скиби, одним із прикладів системного підходу до культурної аналітики є Великобританія, де творчу активність почали розглядати як економічний ресурс та розвивати практики мапування креативних індустрій. Він також навів приклади Канади, де регулярно досліджують питання культурної ідентичності, та Південної Кореї, яка завдяки системній увазі до креативних індустрій і культурного контенту змогла посилити глобальний вплив своєї культури, зокрема через феномен K-pop.
Окремо Микола Скиба згадав досвід США, Австралії та Японії, де активно досліджують вплив цифрових технологій на культуру та культурні практики.
Спікери підкреслили, що ефективне вимірювання культури потребує балансу між кількісними та якісними дослідженнями, врахування ширшого культурного контексту та постійного переосмислення самих підходів до оцінювання культурних процесів.